Художниця Євгенія Антонова: "Мистецтво може бути різним, ти можеш говорити на різні теми, але головне робити це чесно"

Напередодні Дня художника я поставила в план своєму редактору інтерв'ю з художником-барельефистом, а сама паралельно написала арт-менеджеру Юлії Ryndinoj. І Юля спеціально для нас поспілкувалася з українською художницею Євгенією Антонової.

Про сучасному мистецтві, процес створення робіт, міжнародних фестивалях та багато іншого — читайте на HOCHU.ua. Женя, розкажи в двох словах про те, як ти почала займатися мистецтвом професійно і чому ти вирішила присвятити цьому більшу частину свого часу?

Напевно, мені пощастило, коли я вперше стикнулась з мистецтвом, то відразу стало зрозуміло, що нічого іншого я більше вже не хочу. Я близько шести років навчалася класичного живопису і малюнку, потім стала розуміти, що мистецтво — це щось більше, ніж натюрморти і пейзажі, так в моєму житті стали з'являється прекрасні люди, які мене багато чому навчили — художниця Анна Валієва, художник Мирослав Вайда, мистецтвознавець Вікторія Бурлака. Вони давали мені впевненість і підтримку, поруч з ними я зрозуміла, мистецтво може бути різним, ти можеш говорити на різні теми, але головне робити це чесно.Ти працюєш з живописом, інсталяцією, створюєш ленд-арт. Розкажи про процес створення робіт. Де ти черпаєш натхнення для нових ідей?

Все-таки я більше живописець, я сприймаю світ через колір, мені цікаво знаходити нові для себе відтінки, поєднання. Інсталяція та ленд-арт — це певний експеримент для мене, можливість попрацювати з простором. Як приходять ідеї? Певної відповіді немає. Напевно, якщо знати, де шукати натхнення, то вся магія мистецтва — пропаде.

Наприклад, матеріал для своєї серії "Скріншот" я знайшла, коли поверталася з зимового фестивалю ленд-арту "Міфогенез", в поїзді був поганий інтернет і зображення завантажувалася у формі абстрактних розмитих плям, для мене це був живопис, мене заворожували ці складні форми кольору, переходи. А іноді ідеї приходять в процесі роботи в майстерні. Я ніколи не відштовхуюсь від концепції, а починаю працювати інтуїтивно, з внутрішніх відчуттів, потім, коли форма кристалізується, стає зрозуміло, про що це для мене і у співпраці з мистецтвознавцями завжди знаходяться потрібні слова для опису проекту.

У тебе є своя майстерня-студія, де ти регулярно проводиш майстер-класи по живопису. Як вдається поєднувати викладання і своє особисте творчість? Чи Не заважає одне одному?

Зараз я як раз перестала проводити майстер-класи регулярно, один або два рази на місяць, не більше. Я зрозуміла, що мені потрібні внутрішні ресурси для того, щоб поділитися знаннями. Мені подобається, коли до мене в майстерню приходять гості, їх наповнює мистецтво і відбувається взаємообмін.За останній рік ти брала участь у міжнародному арт-фестивалі світла в Австрії і резиденції для митців в Україні. Розкажи детальніше про цей досвід.

Та цей рік ще не закінчився, а вже такий насичений вийшов в плані поїздок і нового досвіду. Проект "Латаття" для фестивалю світла в Австрії я реалізовувала в колаборації з двома художницями — Ольгою Антонової та Оленою Шибуновой. На жаль, в Україні не було на нього фінансування, і так ця ідея лежала у нас три роки в ескізах. А потім, просто склалися зірки, ми отримали запрошення і гроші на реалізацію. Проект дуже складний, в технічному плані, над його створенням працювала команда з 10 осіб. Для нас трьох це теж було непросте випробування, наприклад для того, щоб змонтувати інсталяцію нам довелося півдня провести в крижаній воді.

А після фестивалю в Австрії я поїхали на міжнародну резиденцію Nazar Voitovich Art Residence, яка проходить у нас в Україні, в Тернополі. По-перше, це саме по собі унікальне явище для України, художники з різних країн живуть і працюють цілий місяць разом, а результатом резиденції стає спільна виставка. Для мене це був цікавий досвід, працювати поза звичних стін своїй майстерні, в селі, де по-іншому відчувається час.

Про що твій останній проект, який експонувався в Тернополі?

Проект "Форма відчуттів", в якому я представила свою нову живописну серію ми також реалізували спільно Ольгою Антонової та Оленою Шибуновой. Ми тривалий період працювали втрьох в одній майстерні, і з часом стали помічати, що наші роботи співзвучні, почали експериментувати з експозицією. Саме так і виникло бажання зробити спільний проект. Мій проект для цієї виставки називається "Relation duelle" — це малярство на склі, в якій відбивається глядач, що дає відчуття безпосереднього контакту з кольором.

Інтерв'ю складено арт-менеджером Юлією Ryndinoj-->

Live Journal

Facebook

Категория: Мода