"Державні похорони": на Венеціанському кінофестивалі показали фільм про прощання з Йосифом Сталіним

На 76-му Венеціанському кінофестивалі пройшла прем'єра монтажного фільму українського режисера білоруського походження Сергія Лозниці "Державні похорони". У роботі відображені дні смерті і похорону Сталіна. Далі в матеріалі дізнайтеся, чому кінострічка вийшла лише через 66 років, а також історію документального кіно і сюжет.

В минулому році Сергій Лозниця зробив фільм "Процес" — про суд над учасниками вигаданої Промпартії, що проходив у тому ж Колонному залі Будинку Союзів "Державні похорони" продовжують дослідження цієї епохи.

Режисер використовує кадри, зняті, за офіційною версією, з 5 березня 1953 року, коли помер Сталін, по 9 березня, коли країна ховала вождя народів, вони також увійшли до "Велике прощання" Сергія Герасимова і Іллі Копалина. Варто відзначити, що фільм був заборонений першими особами радянського держави.

Початкову версію фільму знімали на дві камери, паралельно роблячи чорно-білу та кольорову версії: першу потім змонтували, а друга пролежала без руху десятиліття і лише тепер відтворена в "Державних похоронах".

Англомовна версія назви фільму — "State Funeral". Дослівно перекладається як "Похорон держави". Але Сергій Лозниця для російськомовного назви вибрав "Державні похорони", тим самим приваблюючи аудиторію до активної співучасті, додумування, інтелектуальної та емоційної роботі.

Читати також Стівен Кінг-2020: мертві на дорозі, крики дітей і смертельний вірус

Як повідомляє сайт Медуза, за сюжетом, на початку картини труну вносять в Колонний зал Будинку спілок, а в кінці, після упокоєння тіла в мавзолеї, урочистий салют гримить по всій країні.

У фільмі дотримується хронологія. В якості коментарів присутні лише дати і цифри з кількістю жертв режиму перед фінальними титрами: в роки сталінізму загинув 21 мільйон людей і мільйони померли від голоду, що у 1961 році Сталіна винесли з Мавзолею і поховали біля Кремлівської стіни.

Музика — один з небагатьох відкритих художніх прийомів, використовуваних в монтажних фільмах концептуаліста Лозниці. Тут він додав твори Шумана, Чайковського, Мендельсона і Шопена. Один з тонких авторських ходів в "Похороні держави" — включення в саундтрек в якості завершального номери "Колискової" Матвія Блантера на вірші Михайла Ісаковського.

Нагадаємо, що в 2017 році вийшла британська комедія "Смерть Сталіна" і вона була заборонена для прокату в Росії. Деякі вважають, що новий фільм Сергія Лозниці є відповіддю на вищезгадану роботу.

Фото: відкриті джерела в Мережі-->

Live Journal

Facebook

Категория: Мода