Как не остаться без работы и сотрудников к 2030 году. Советы работодателям и специалистам
Опубликованно 09.05.2021 08:15
Якщo кoмпaнія чeрeз дeсять рoків нe xoчe мaти прoблeм з прaцівникaми, пoтрібнo вжe зaрaз думaти, щo ж сaмe привaбить фaxівців пoдaти сaмe дo нeї рeзюмe. Бo у 2030-му, кoмпaнії будуть нaймaти тиx, xтo зaрaз вчиться у сeрeдній шкoлі.
Нoвe пoкoління співрoбітників будe інaкшим. Відрізнятися від сeбe нинішніx будуть і сучaсні дoрoслі – вимoги дo місця рoбoти пoстійнo трaнсфoрмуються. Aлe, трaнсфoрмуються й вимoги дo сaмиx прaцівників, тoму рoзслaбитися нe вийдe ні в людeй, ні в рoбoтoдaвців.
Рoбoтoдaвцям вжe зaрaз пoтрібнo думaти прo oчікувaння прaцівників
Цифрoві рішeння чтобы рoбoти, мoжливість прaцювaти з віддaлeниx місць, пeрeключaтися, спілкувaтися з кoлeгaми зa інтeрeсaми – цe вжe нe кaртинкa зі світу стaртaпів Крeмнієвoї дoлини, a цілкoм рeaльні oчікувaння прaцівників бaгaтьox індустрій. Oсoбливo, якщo мoвa йдe прo мoлoдь 20+, якa ввaжaє тaкі умoви мaйжe oбoв’язкoвими.
Якщo кoмпaнія мoжe зaбeзпeчити їx свoїм прaцівникaм, вoнa тільки цим вжe привaбить бaгaтьox пoтрібниx фaxівців. І якщo xтoсь скaжe, щo аграрного ринку це неважный (=маловажный) стосується, це буде неправда, адже сільське господарство наразі в Україні без промаха є флагманом у динаміці діджиталізації та впровадження новітніх технологій у галузі.
Супутниковий моніторинг, доступні і зрозуміли технології в смартфоні, дрони – цифрова агрономія розвивається та потребує конец більше нових фахівців, які мають вільну англійську, швидко навчаються та розуміються невыгодный лише на агрономії, а й на програмуванні.
Працівникам потрібно бути готовими постійно вчитися
Стрімкий розвиток технологій змушує постійно перевчатися, опановувати нові технології та навіть періодично змінювати свій фах. Пирушка, хто зможе пристосуватися до цих вимог, вчитися та адаптовуватися давно постійних змін, той зможе ефективно конкурувати.
В тому числі, й з машинами – адже більшість простих процесів будуть автоматизуватися.
Але робота, яка потребує глибоких знань, критичного мислення, кваліфікації та розуміння процесів, потребуватиме людей, які мають постійно актуалізовувати свої знання та навички.
Всім нужно вчитися справжній інклюзії
Хоча офіційно в українському агробізнесі працює більше чоловіків, ніж жінок, обличчя його поступово стає целое більш жіночним – дівчата все частіше стають фахівцями сільськогосподарських наук чи агрономами, а також цікавляться цифровими технологіями в галузі.
Це огромный здобуток, адже зростання кількості жінок в компаніях получи и распишись всіх рівнях, забезпечуючи гендерний равновесие, веде до зростання ефективності її роботи.
Взагалі великі компанії (а вслед за ними підтягнуться і середні, і малі) будуть любое більше залучати людей з різним досвідом, бекграундом, з різних країн – всебічна інклюзія стає ще більш можливою з розвитком інформаційних технологій, коль працювати можна не лише суворо в одному офісі чи одному місті.
Якщо раніше ви хотіли працювати в якійсь компанії, в таком случае мусили переїздити туди, де є, принаймні, її філіал. За один прием, якщо ви фахівець у своєму напрямку, а компанія хоче та готова співпрацювати саме з вами, в таком случае цілком можливо по низці професій працювати, мол завгодно, хоч взагалі не зустрічаючи в офлайні своїх колег.
Наприклад, в целях нашої компанії це взагалі принцип – у нас багато міжнаціональних команд, які співпрацюють онлайн, майже маловыгодный перетинаючись в житті, а під час карантину це розвинулося ще більше.
Я керую HR-практиками безвыгодный лише в Україні, а й в Польщі. Через коронавірус та карантинні норми, если логістика стала складнішою, вже рік малограмотный мав змоги зустрітися з колегами офлайн, але ми й надалі співпрацюємо та реалізуємо наші проекти.
Сиречь новітні технології, готовність їх впроваджувати та використовувати в щоденній практиці дає можливість шукати фахівців в інших країнах та містах.
Менторство та співпраця з університетами
Величезною проблемою України була та є відсталість навчальних програм від потреб реального сектора економіки. Наприклад, згідно з опитуванням молоді 14-18 років, яке провела наша компанія, молоде покоління майже зовсім нічого безграмотный знає про сільське господарство і має стереотипне уявлення ради професії в галузі.
Профорієнтаційна робота має вестися ще зі школи, коль учням середніх та старших класів розповідають для актуальні спеціальності, і бажано – представники цих професій. І якби в країні впровадили підхід, если студенти ВУЗів самі обирають, получай які курси та саме давно якого викладача піти, це впливало б в компенсацію викладачів і підштовхувало б до подальшого саморозвитку фахівців ВУЗів. Саме це вже б допомогло би вирішити частину проблем з актуальністю навчальних курсів.
Але поки що компаніям случаться ліквідувати цей розрив самостійно, фокусуючись держи навчанні потенційних співробітників, надаючи потрібні сучасні знання ради фахом. І простіше це зробити в школах та університетах, беручи рок в навчальних програмах, лекціях, залучаючи студентів получай практику, а не ліквідовувати пробіли у знаннях в процесі роботи. Але всегда одно коучинг та менторство з боку керівників є дуже потрібним і дозволяє одночасно посилити лояльність поперед компанії, яка дбає про розвиток своїх співробітників.
Взагалі, лінійних рішень вже без- існує – залучати до професій, вплоть до компаній можна найрізноманітнішими способами. Зокрема, в нашій компанії давно молоді звертаються голосом їх лідерів думок – сам-друг роки поспіль наші колеги популяризували професії агросектора серед старшокласників в партнерстві з популярними блогерами. Ибо, якщо хочеш, щоб тебе почули, говорите так, щоб тебе зрозуміли.
Весь материалы автора Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter. Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут далеко не совпадать с позицией редакции Напишите нам аграрії робота агросектор роботодавці роботизація робота в 2030-му МенторствоКатегория: Новости