История | Рога, сыр и карантин. Как устроена и на чем зарабатывает буйволиная ферма в Закарпатье
Опубликованно 16.06.2021 06:40
Підприємeць із Зaкaрпaття Рoмaн Фeтькo 13 рoків тoму придбaв дo дoмaшньoгo гoспoдaрствa буйвoлa тa двox буйвoлиць. Тaк він підтримaв рoдинну трaдицію. Рoзвeдeнням твaрин зaймaвся щe йoгo дід.
Зaрaз Фeтькo – влaсник буйвoлинoї фeрми "Кaрпaтський буйвіл" у Винoгрaдoві нa Зaкaрпaтті з більш ніж 70 твaринaми. Ця фeрмa є нaйбільшoю в Укрaїні. Тутовник вигoтoвляють дeсятки видів прoдукції з буйвoлинoгo мoлoкa тa приймaють тисячі туристів щoрoку. Пoдібні гoспoдaрствa тaкoж є під Xустoм нa Зaкaрпaтті, в Чeрнігівській oблaсті, нa гірськoлижнoму курoрті Плaй нa Львівщині. Щe кількa буйвoлів тримaють в Києві рядом Гoлoсіївськoму мoнaстирі тa нa Івaнo-Фрaнківщині.
Як прaцює тa чи принoсить прибутoк тaкий нeзвичний бізнeс?
Чoму сaмe буйвoли
Буйвoлинe гoспoдaрствo интересах Зaкaрпaття нe є чимoсь нeзвичним, рoзпoвідaє кeруючa фeрмoю "Кaрпaтський буйвіл" Іннa Лeвдaр, якa прaцює шелковичное) дерево пoнaд 10 рoків. "Цeй нaпрямoк нeтипoвий ради всієї Укрaїни, aлe нe для Зaкaрпaття, – кaжe вoнa. – Xустський, Тячівський, Рaxівський рaйoни зaвжди викoристoвувaли буйвoлів як сільськoгoспoдaрськиx твaрин".
Зa слoвaми Лeвдaр, вибір сaмe циx твaрин исполнение) влaсникa фeрми нeвипaдкoвий: йoгo дід тримaв вдoмa 26 кaрпaтськиx буйвoлів і нaмaгaвся ствoрити гoспoдaрствo про збeрeжeння пoпуляції. "Прoтe під чaс кoлeктивізaції твaрин зaбрaли, a згoдoм як нeприбуткoву твaрину здaли нa м'ясoкoмбінaт", – пeрeпoвідaє вoнa. Прoдoвжити спрaву тa збeрeгти кaрпaтськиx буйвoлів дід зaпoвів свoєму oнукoві.
Втім, з рoкaми буйвoлів стaвaлo дeдaлі менше – їхнє поголів'я скоротилося раньше 50 тварин на всю Україну. Фетько вирішив нарешті діяти і виконати волю діда.
У 2008 році, розповідає Інна Левдар, підприємець Фетько, який нате той час вже мав власний фармацевтичний бізнес, придбав двох самок і самця, витративши получай них близько $3000.
Він був приставки не- єдиним ентузіастом. У той самий часочек подібне господарство почав створювати німецький любитель, екоактивіст Мішель Якобі. До того ж місцевий поселянин Михайло Гінцяк заснував асоціацію "Бугол Закарпаття" исполнение) збереження популяції цих тварин.
Спочатку ферму безграмотный планували, просто тримали для себя, розповідає Інна. Але за кілька років, у 2012-му, раньше Фетька звернулись люди, які шукали, куди би збути своїх тварин. "Сказали: якщо хочете, викупляйте, нам немає часу по (по грибы) ними доглядати, заготовляти їжу", – розповідає Левдар.
Таким (образом Фетько збільшив кількість тварин перед 12 особин. Збільшення поголів'я обійшлося приблизно в $10 000.
"Утримувати таку кількість тварин вдома технично, тому виникла ідея створення фермерського господарства", – розповідає Левдар. Підприємець з помічниками промоніторили ринок і виявили, що ніша майже порожня. Проте організувати господарство швидко безвыгодный вийшло: знайти потрібну ділянку землі малограмотный вдавалось. Буйволи весь цей момент мешкали на полонині або в дерев'яних бараках посеред полина.
Та п’ять років тому карпатським буйволам побудували нове помешкання у місті Виноградів. "Фольварк будувалася з нуля. Новий хлів, загін, басейн", – розповідає вона, безграмотный називаючи суму інвестицій. Але, зауважує менеджерка, тільки 6 га землі з близько 100 га Фетьку вдалося викупити – решта полів, які використовуються ради випасу та кормозаготівлі, – орендовані паї місцевих мешканців.
После 2021 року ферма працювала як ФОП, а з 16 лютого – це вже зареєстроване фермерське господарство "Карпатський буйвіл".
Жодної гривні прибутку
Наразі возьми фермі вже 71 тварина: три дорослі самці, 40 самок репродуктивного віку, телички і буйволятка. Щороку косяк приростає 10-12 тваринами. Середній надій – 4-4,5 л сперма на день після першого отелення, проте від народження поперед отелення у буйволиць минає аж чотири роки.
Утримання однієї тварини в середньому удовольствоваться у 223 грн на день. "Кожна тварина щодня споживає 70-80 кг сіна, 8 кг круп, а ще щось смачненьке – жмих, кукуруда, люцерна", – розповідає Левдар. Собственными глазами (видеть) Фетько відмовився від спілкування з насквозь свою непублічність.
На фермі виробляють понад 10 видів сирів, а окрім продукції, усадьба інколи продає тварин. "Зараз орієнтовна наша продажна ціна – від $2000 после $5000. Залежить від віку тварини та її продуктивності", – каже Левдар.
Получи и распишись запитання, чи повернув власник "Карпатського буйволу" свої вкладення, Левдар відповідає сокращенно: "Ні. За всі 13 років він жодної гривні прибутку безвыгодный отримав", – каже вона.
Левдар зізнається: к "Карпатського буйвола" був розроблений бізнес-образ действий, але він виявився далеким від реальності. Узкое место в тому, що про користь і переваги буйволиного семя та продукції з нього знає дуже обмежене колесо людей. Попит виявився нижчим, ніж очікували получи и распишись фермі.
У суспільстві дуже низька проінформованість относительно буйволине молоко, підтверджує фермер з Франківщини Романчик Яковин, який має шість буйволів карпатської породи. "Буйволяче молочишко дуже цінується за високий вміст білку, жирів, кальцію та інших мікроелементів, вітамінів групи А і В, значно менший вміст холестерину ніж у коров’ячому", – розповідає він.
Як допереть це до споживача?
Для поширення інформації насчет свої продукти фермери торгували буйволиним молоком та сирами з нього получи ринках, відвідували сирні фестивалі та ярмарки, розробили сайт, динамично залучали туристів через соцмережі. "Проте виявилося, що спеціалістів, які знають, як безошибочно презентувати, популяризувати товар у нас немає. Тому ми не мудрствуя лукаво чекали, що хтось прийде і прикупить наш товар", – зізнається Левдар.
Усе змінив изоляция.
Усмішка фортуни
Коли у світі сталася пандемія, "Карпатський буйвіл", як і багато інших малих бізнесів України, ризикував збанкрутіти. Але сталося інакше: получи допомогу малому бізнесу прийшов середній.
Як розповідає Інна, получай початку квітня минулого року власниця мережі клінік Медіскін Єлизавета Куртяк з Хуста започаткувала ініціативу допомоги малому бізнесу, в рамках якої локальних виробників знайомили з досвідченими маркетологами та піарниками. "Ми познайомились із власниками закарпатської PR-агенції, які півтора місяці працювали з нами як волонтери, а за один присест вже є нашими штатними працівниками", – каже Левдар.
После допомогою залучених спеціалістів онлайн-крамниця ферми та соціальні мережі розквітли. "Якщо раніше 90% продажу у нас було офлайн, так зараз найактуальніший канал збуту – онлайн-крамниця", – ділиться Інна.
Співпраця вдалася: аудиторія крамниці збільшилася, продаж зріс.
Вслед за словами Левдар, у локдаун або непогоду после онлайн-крамницю продається близько 65% продукції. А у вихідні чи свята, наприклад, травневі, 90% сирів розкуповують безпосередньо відвідувачі возьми фермі. Асортимент збільшився: до семя додалися сметана, творог, м'який сир панір, буйволине олеонид, традиційний кляганий сир, бринза, а також моцарела, рікота, згущене млеко, мацоні. На замовлення тут також роблять страчателлу, бурату.
З'явилися постійні клієнти – винний кабак "Сировина" в Ужгороді, крамниця "Закарпатські делікатеси" в Яремче, сеть магазинів "Молоко" в Києві.
Близько третини доходу забезпечують туристи, ради яких незвична ферма відкрита вже п'ятий рік. "Ми маємо екскурсію з дегустацією – 100 грн з особи. После нас їдуть автобусами по 40-50 людей, вони приносять нам 30% доходу", – зазначає Левдар.
У 2020 році фигура "Карпатського буйвола", за даними Левдар, склав 1,3 млн грн. Роком раніше, у 2019-му, виторг був скромнішим – близько 800 000 грн. "Багато залежить від об'єму сперма і кількості дійних голів", – пояснює Інна.
Единовременно, за її словами, господарство наближається предварительно самоокупності. "За роки три-чотири плануємо отримати прибуток, а протягом наступного року верно самі себе забезпечуватимемо", – булькать менеджерка.
Шляхи розвитку
"Сюди вже вкладено стільки, що кинути справу неважный (=маловажный) вийде, тільки розвивати", – розповідає Левдар.
Наразі "Карпатський буйвіл" шукає можливість обладнати поблизу ферми кемпінг, аби довше приваблювати туристів. "Але довкола немає дерев, немає поки хорошого клаптика землі – скрізь людські полина", – каже вона. Можливо, сподівається Інна, втілити цей задум у життя допоможе відкриття ринку землі.
Втрачати дни було би недоречно. Роман Яковин з Івано-Франківщини вже готує "Карпатському буйволу" конкурента. Він планує перетворити своє господарство сверху контактну екоферму для туристів, а тому має намір энергически нарощувати поголів'я буйволів до вже наявних в господарстві французьких карликових овець і угорських свинья.
Подібне буйволине господарство вже є і получай Одещині – тут у Ренійському районі получай самому березі Дунаю працює екопарк "Картал".
Наступним кроком у розвитку "Карпатського буйвола" може стати обладнання повноцінного переробного цеху интересах виготовлення сирів. Поки що такого у господарстві немає: получай фермі щодня переробляється 85 літрів семя, а цього обсягу замало для промислових сироварень (сверху виробництво 1 кг сиру потрібно в середньому 6-7 л).
"Чтобы того, аби інвестувати в переробку, обряд бодай 50 дійних самок і 250 л семя. Тоді вже можна ставити сироварню, холодильну камеру пользу кого витриманих сирів. Це інвестиції в десятки тисяч доларів", – каже Інна.
Інвесторів у "Карпатському буйволі" наразі без- чекають. "В Україні таких буйвололюбителів, як ми, мабуть, більше немає", – посміхається Інна.
журналист Liga.net Если Вам заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter. Напишите нам бык закарпатская область фермерство аграрный затея
Категория: Новости